Infinitive (imperfective): почува́тися (or the equally correct variant почува́тись) — "to feel (well / ill / a certain way), to be feeling" Type: a reflexive (-ся) imperfective verb of inner state; it takes an adverb, not a direct object
почува́тися is the verb you reach for to talk about how you feel — your health, your mood, your physical or emotional state. It answers the everyday question Як ти почува́єшся? "How are you feeling?" Three things define it. First, it is reflexive: it always carries -ся (or the variant -сь after a vowel — почува́тися = почува́тись, both fully standard). Second, it is completed not by a noun but by an adverb: you feel well, badly, fine, terrible — почува́юся до́бре, пога́но, чудо́во — never by an adjective. Third, it must not be confused with відчува́ти "to feel / sense something," which takes a direct object in the accusative (відчува́ти біль "to feel pain"). Stress is marked on every form below.
Present tense — почува́юся / почува́єшся…
почува́тися is a regular first-conjugation -а́тися verb: the stem почува́- plus the endings -ю / -єш / -є / -ємо / -єте / -ють, each followed by the reflexive -ся (which becomes -сь after a vowel in the variant spelling). Stress is fixed on the -а́- throughout, and the reflexive particle never takes the stress.
| Person | почува́тися — PRESENT | English |
|---|---|---|
| я | почува́юся | I feel |
| ти | почува́єшся | you feel (sg.) |
| він / вона́ / воно́ | почува́ється | he / she / it feels |
| ми | почува́ємося | we feel |
| ви | почува́єтеся | you feel (pl./formal) |
| вони́ | почува́ються | they feel |
Як ти сього́дні почува́єшся? Уже́ кра́ще?
How are you feeling today? Any better? (The everyday health question — почува́єшся + the adverb кра́ще.)
Дя́кую, я почува́юся чудо́во, на́че зно́ву молоди́й.
Thanks, I feel wonderful, as if I were young again. (почува́юся + adverb чудо́во.)
Пі́сля безсо́нної но́чі вона́ почува́ється геть розби́тою.
After a sleepless night she feels completely worn out. (почува́ється + the adverbial-instrumental розби́тою — see the note below.)
Past tense — gendered почува́вся / почува́лася
The reflexive past adds the particle -ся / -сь to the gendered past forms (почува́в + ся, почува́ла + ся/сь…), agreeing in gender and number with the subject. Stress stays on the -а́-. Note that in the feminine, neuter and plural the particle is usually written -сь / -ся — both почува́лася and почува́лась are standard.
| Gender / number | почува́тися — PAST | English |
|---|---|---|
| masculine | почува́вся | (he) felt |
| feminine | почува́лася / почува́лась | (she) felt |
| neuter | почува́лося / почува́лось | (it) felt |
| plural | почува́лися / почува́лись | (they) felt |
Уве́сь ти́ждень я почува́вся вто́мленим і не міг зосере́дитися.
All week I felt tired and couldn't concentrate. (Masculine почува́вся — a male speaker.)
Вона́ почува́лася нія́ково, бо ніко́го там не зна́ла.
She felt awkward because she didn't know anyone there. (Feminine почува́лася + adverb нія́ково.)
Future tense — both imperfective futures
почува́тися is imperfective, so it builds its future with бу́ду + infinitive or the synthetic -му form. (The perfective почу́ватися is marginal in this 'health' sense; ordinarily you stay imperfective and let the adverb carry the meaning, or switch to a different verb for a change of state, e.g. одужа́ти "to recover.")
| Person | Analytic (бу́ду + inf.) | Synthetic (-му) |
|---|---|---|
| я | бу́ду почува́тися | почува́тимуся |
| ти | бу́деш почува́тися | почува́тимешся |
| він / вона́ / воно́ | бу́де почува́тися | почува́тиметься |
| ми | бу́демо почува́тися | почува́тимемося |
| ви | бу́дете почува́тися | почува́тиметеся |
| вони́ | бу́дуть почува́тися | почува́тимуться |
Відпочи́нь кі́лька днів — і бу́деш почува́тися значно́ кра́ще.
Rest for a few days and you'll feel much better. (Imperfective future бу́деш почува́тися + comparative adverb кра́ще.)
Imperative
The imperative is built on the same stem with the reflexive particle: почува́йся (2sg), почува́йтеся (2pl/formal). It is the warm core of the set phrase почува́йся як удо́ма "make yourself at home."
| Addressee | почува́тися — IMPERATIVE |
|---|---|
| ти (informal) | почува́йся |
| ви (formal / plural) | почува́йтеся |
| 3rd person (let…) | хай / неха́й почува́ється |
Заходь, роздяга́йся й почува́йся як удо́ма.
Come in, take your coat off and make yourself at home. (The set-phrase imperative почува́йся як удо́ма.)
Почува́йтеся ві́льно — пита́йте, що завго́дно.
Feel free — ask whatever you like. (Formal imperative почува́йтеся + adverb ві́льно.)
Verbal adverb
| Form | Verb |
|---|---|
| verbal adverb | почува́ючись "(while) feeling" |
почува́ючись is (literary / written) — Почува́ючись зайви́м, він ти́хо пішо́в "Feeling out of place, he quietly left." In speech, prefer a бо- or коли́-clause.
Key uses & case government
1. The core pattern — почува́тися + adverb
The complement is an adverb (a predicative adverb): почува́тися до́бре "feel well," пога́но "feel bad / unwell," чудо́во "feel great," жахли́во "feel awful," кра́ще / гі́рше "feel better / worse." English allows an adjective after "feel" ("I feel good"); Ukrainian does not — it must be the adverb. This is the single most reliable place to spot a learner.
Я пога́но почува́юся, мабу́ть, застуди́лася.
I feel unwell, I think I've caught a chill. (почува́тися + adverb пога́но.)
2. The instrumental complement — почува́тися + instrumental noun/adjective
Besides an adverb, почува́тися can take an instrumental describing a role or condition you feel yourself to be in: почува́тися геро́єм "feel like a hero," ча́стиною кома́нди "feel part of the team," вто́мленим "feel tired (lit. 'as a tired one')." This mirrors the instrumental predicate used with ста́ти / бу́ти.
У цій кома́нді я наре́шті почува́юся свої́м.
On this team I finally feel like I belong. (почува́тися + instrumental свої́м 'one of our own'.)
3. почува́тися vs відчува́ти — feel a state vs sense something
This is the distinction that organises the whole "feel" area. почува́тися (reflexive, + adverb) = "feel a certain way in oneself" — your overall state. відчува́ти (transitive, + accusative) = "feel / sense something" — a sensation, an emotion, an external stimulus: відчува́ти біль "feel pain," хо́лод "feel the cold," триво́гу "feel anxiety." If you can replace English "feel" with "sense," use відчува́ти; if it describes your overall condition, use почува́тися.
Я почува́юся пога́но, бо відчува́ю го́стрий біль у спи́ні.
I feel unwell because I feel a sharp pain in my back. (Both verbs in one sentence: почува́тися 'overall state' + adverb vs відчува́ти 'sense' + accusative біль.)
4. Avoid the calque почува́ти себе́
Russian-influenced speech sometimes produces почува́ти себе́ ("feel oneself") with the reflexive pronoun себе́. Standard Ukrainian uses the bare reflexive verb почува́тися (colloquial / non-standard: почува́ти себе́) — keep to почува́тися in careful speech and writing.
Як ви себе́ почува́єте пі́сля опера́ції?
How are you feeling after the operation? (You will hear почува́ти себе́, but the standard form is: Як ви почува́єтеся пі́сля опера́ції?)
Common Mistakes
❌ Я почува́юся до́брий.
Form error — the complement is an ADVERB, not an adjective: Я почува́юся до́бре. (You feel WELL, not 'good'.)
✅ Я почува́юся до́бре.
I feel well.
❌ Я почува́ю го́лод і вто́му.
Wrong verb — to 'feel / sense something' (a sensation) is відчува́ти + accusative; почува́тися is only for your overall state: Я відчува́ю го́лод і вто́му.
✅ Я відчува́ю го́лод і вто́му.
I feel hunger and fatigue.
❌ Як ти почува́єш сього́дні?
Missing -ся — this verb is reflexive and cannot drop it: Як ти почува́єшся сього́дні?
✅ Як ти почува́єшся сього́дні?
How are you feeling today?
❌ Вона́ почува́вся пога́но всю ніч.
Agreement error — the reflexive past agrees with gender; a female subject takes почува́лася: Вона́ почува́лася пога́но всю ніч.
✅ Вона́ почува́лася пога́но всю ніч.
She felt unwell all night.
❌ Я почува́ю себе́ кра́ще.
Calque — standard Ukrainian uses the bare reflexive verb, not почува́ти себе́: Я почува́юся кра́ще.
✅ Я почува́юся кра́ще.
I feel better.
Key Takeaways
- почува́тися / почува́тись = feel (a certain way), about your health or state; always reflexive (-ся / -сь).
- The pattern: почува́тися + ADVERB (до́бре, пога́но, чудо́во, кра́ще), not an adjective — or
- instrumental
- Present: почува́юся / почува́єшся / почува́ється / почува́ємося / почува́єтеся / почува́ються — stress on -а́-.
- Past: почува́вся / почува́лася / почува́лося / почува́лися — gendered, with the reflexive particle.
- Future: бу́ду почува́тися / почува́тимуся — imperfective only in this sense.
- Don't confuse: почува́тися "feel a state" (+ adverb) vs відчува́ти "feel / sense something" (+ accusative); avoid the calque почува́ти себе́.
Now practice Ukrainian
Reading grammar gets you part of the way. The exercises are where it sticks — free, no signup needed.
Start learning Ukrainian→Related Topics
- Verb Reference: Відчувати / Відчути (to feel / sense)B2 — Complete conjugation-and-usage reference for the aspect pair відчува́ти (imperfective) / відчу́ти (perfective) 'to feel, to sense (something)'. The imperfective відчува́ти is a regular -ува-/-у- verb (відчува́ю, відчува́єш…); the perfective відчу́ти marks the moment of sensing (відчу́ю, відчу́єш…, its present-form being the future). Object in the ACCUSATIVE (відчува́ти біль, страх), the construction 'feel that…' with що, and the crucial contrast with почува́тися 'to feel (a state)' + adverb.
- Verb Reference: Чути / Почути (to hear)A2 — Complete conjugation-and-usage reference for the aspect pair чу́ти / почу́ти 'to hear'. Covers the full present (чу́ю, чу́єш, чу́є…), the gendered past (чув / чу́ла), both imperfective futures and the perfective simple future, the imperative (чуй! / чу́йте!), and the key contrast English speakers miss: чу́ти 'hear' (involuntary perception) vs слу́хати 'listen' (deliberate attention). The object stands in the accusative (чу́ти му́зику, го́лос).
- Reflexive Verbs (-ся): OverviewA2 — The postfix -ся is a single fused ending that attaches AFTER the personal ending (умива́юся, умива́єшся, умива́ється) and is always written together. It covers far more than 'oneself': true reflexive (ми́тися 'wash oneself'), reciprocal (зустріча́тися 'meet each other'), passive/middle (буди́нок буду́ється 'the house is being built'), inherent intransitives English never marks (смія́тися 'laugh', боя́тися 'fear', подо́батися 'be pleasing'), and verbs that exist ONLY with -ся (пиша́тися 'be proud', сподіва́тися 'hope'). The colloquial/poetic variant -сь appears after a vowel (умива́юсь). This page maps the form and the five meaning families.
- The Many Meanings of -сяB1 — A deep dive into what -ся actually does. Five jobs: REFLEXIVE (Він ми́ється 'washes himself'), RECIPROCAL (Вони́ сва́ряться 'they quarrel'), PASSIVE/MIDDLE (Кни́га легко́ чита́ється 'the book reads easily', Як це пи́шеться? 'how is this spelled?'), INHERENT (смія́тися, боя́тися+gen, надія́тися), and MEANING-CHANGING pairs where -ся flips the sense entirely: вчи́ти 'teach' → вчи́тися 'learn', знахо́дити 'find' → знахо́дитися 'be located', розхо́дитися 'disperse'. The big lesson: -ся is a multifunctional derivational tool, not just 'oneself' — so a verb's with-/without-ся forms must be learned as two different verbs, some take the genitive, and the passive -ся needs no agent.
- Predicative Adverbs (Можна, Треба, Холодно)B1 — The words that ARE the predicate of a subjectless sentence — state predicatives with a dative experiencer (Мені́ хо́лодно 'I'm cold', Їй су́мно 'she's sad', Тут га́рно 'it's nice here') and modal predicatives of possibility and necessity (мо́жна 'one may', не мо́жна 'must not', тре́ба/потрі́бно 'must', слід 'should', ва́рто 'worth'). In the present there is NO verb 'to be' (Мені́ хо́лодно); past and future borrow було́ / бу́де (Було́ хо́лодно), and modals take a bare infinitive (Тре́ба йти).
- The Reflexive Pronoun СебеA2 — Себе́ 'oneself' is one pronoun that covers myself, yourself, himself, ourselves, themselves — it takes its person from the subject of the clause. It has NO nominative (you can never be the subject of себе́), one set of forms for every person (себе́ in gen/acc, собі́ in dat/loc, собо́ю in instr), and it always points back to whoever is doing the verb: Я ба́чу себе́, Вона́ купи́ла собі́ су́кню, Візьми́ це з собо́ю. Keep it apart from the fused verbal -ся (ми́тися) — себе́ is a separate, stressed, full word used when 'oneself' is a real argument.